ЯКЩО ВИЯВЛЕНО ПОМИЛКУ В ЗАЯВІ-РОЗРАХУНКУ]ЯК ДІЯТИ СТРАХУВАЛЬНИКУ В РАЗІ, ЯКЩО ВИЯВЛЕНО ПОМИЛКУ В ЗАЯВІ-РОЗРАХУНКУ
ФССТВП у листі від 05.04.2011 р. № 01-16-755 розглядає ситуацію, коли страхувальником виявлено помилку, пов’язану із завищенням сум у заявах-розрахунках, що надані до органів Фонду.
У цьому разі страхувальник повинен:
— після виявлення помилки терміново письмово повідомити орган Фонду за місцем обліку про зміст помилки (прізвище та ініціали застрахованої особи, номер листка непрацездатності та вид допомоги, щодо якого виявлено помилку) з подальшим відображенням повернутих сум у звіті по коштах Фонду за формою Ф4-ФСС з ТВП;
— протягом 3 робочих днів після виплати допомоги застрахованим особам за рахунок отриманих від Фонду коштів, але не пізніше 3 робочих днів після найближчого від отримання коштів Фонду терміну виплати заробітної плати у страхувальника, надлишково отримані суми повернути на рахунок органу відділення Фонду, з якого здійснювалося фінансування.
Як зазначено в листі, при забезпеченні вказаних строків повернення коштів фінансові санкції, передбачені ст. 30 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 р. № 2240-III, не застосовуються.
У разі порушення 3-денного терміну повернення надлишково отриманих коштів Фонду страхувальник повинен сплатити штраф у розмірі 10 % несвоєчасно повернутих страхових коштів та пеню в розмірі 0,1 % від суми несвоєчасно повернутих страхових коштів і штрафних санкцій, розраховану за кожний день прострочення платежу.

При расчете пособия необходимо учитывать, что первые пять дней нетрудоспособности вследствие заболевания или травмы, не связанной с несчастным случаем на производстве, оплачиваются предприятием, а за счет средств Фонда сумма пособия выплачивается начиная с шестого дня нетрудоспособности.

В этой связи бухгалтеру целесообразно сразу провести разделение всей суммы начисленного пособия на сумму оплаты первых пяти дней (за счет средств предприятия) и на остальную сумму (выплачиваемую за счет Фонда).

Механизм оплаты первых пяти дней нетрудоспособности регулируется Порядком № 439.

Для расчета суммы пособия по временной утрате трудоспособности используется показатель средней заработной платы. Рассчитывается он по правилам, установленным Порядком № 1266.

Особенности исчисления средней заработной платы для расчета пособия по временной нетрудоспособности рассмотрены также в письме Минтруда от 06.10.2006 г. № 673/020/99-06.

Суммы пособия не подлежат индексации,1 поскольку для расчета берется уже проиндексированный в общеустановленном порядке размер выплат (абз. 3 п. 3 Порядка проведения индексации денежных доходов населения).

На основании вышеуказанных исходных данных рассчитывается показатель среднедневной заработной платы.

Для этого суммарный заработок (т. е. сумма всех учитываемых при расчете выплат) нужно разделить на количество рабочих дней в соответствии с графиком работы предприятия, приходящихся на расчетный период (п. 14 Порядка № 1266).

Непосредственно сумма пособия исчисляется путем умножения величины среднедневного заработка на количество рабочих дней временной нетрудоспособности.

Если пособие рассчитывается для оплаты временной нетрудоспособности лиц, работающих по индивидуальному графику или посменно, то в таком случае при расчете используется показатель среднечасовой, а не среднедневной заработной платы.

Показатель среднечасовой заработной платы определяется путем деления суммарного заработка на количество рабочих часов.

При расчете суммы пособия среднечасовой заработок умножается на количество рабочих часов в соответствии с графиком работы, приходящихся на период временной нетрудоспособности.

Вторым определяющим фактором при расчете суммы пособия является страховой стаж, в зависимости от которого работнику выплачивается определенный процент от рассчитанной суммы пособия.

Так, в общем случае пособие выплачивается в следующих размерах:

60 % – при стаже до пяти лет;

80 % при стаже от пяти до восьми лет;

100 % при стаже свыше восьми лет.

При этом на оплату пособия в 100-процентном размере независимо от страхового стажа имеют право отдельные категории работников, перечисленные в ст. 37 Закона № 2240.1

Для исчисления суммы пособия по временной нетрудоспособности можно воспользоваться следующей формулой:

П = Зср х Крд х С, где

П – сумма пособия;

Зср – среднедневной (среднечасовой) заработок;

Крд – количество рабочих дней (часов), приходящихся на период нетрудоспособности;

С – процент оплаты больничного в зависимости от стажа.

Пособие по беременности и родам (декретные) выплачивается полностью за счет средств Фонда соцстрахования в связи с временной утратой трудоспособности.

Основанием для выплаты пособия является больничный, выданный и оформленный в порядке, установленном Инструкцией № 455
Размер пособия исчисляется суммарно и предоставляется независимо от количества дней отпуска, фактически использованных до родов. В отличие от обычного пособия по нетрудоспособности, декретные полностью финансируются за счет средств Фонда. Поэтому правило «первых пяти дней» на них не распространяется.
В целом же, за исключением особенностей расчета сумм пособия, порядок предоставления и выплаты пособия по беременности и родам аналогичен порядку предоставления и выплаты пособия по «обычному» больничному

Декретные, также как и «обычный» больничный, выплачиваются в ближайший день выплаты заработной платы после поступления финансирования из Фонда (ст. 52 Закона № 2240).

Для получения финансирования от Фонда работодателю необходимо открыть отдельный расчетный счет (далее – целевой счет) (ч. 2 ст. 21 Закона № 2240).
Для расчета сумм пособия по беременности и родам используется показатель средней заработной платы. Определяется он по правилам, установленным Порядком № 1266.

Однако, в отличие от «обычного» больничного, размер декретных не зависит от страхового стажа и выплачивается в размере 100 % среднего заработка (ст. 39 Закона № 2240).

Для исчисления суммы пособия по беременности и родам можно воспользоваться следующей формулой:

П = Зср x Ккд, где:

П – сумма пособия;

Зср – среднедневной (среднечасовой) заработок;

Крд – количество календарных дней «декретного» больничного.

Таким образом, сумма пособия – это произведение среднедневной (среднечасовой) зарплаты и количества календарных дней декретного отпуска.

Как видно из формулы, при определении размера пособия учитываются все календарные дни, а не только рабочие дни (часы), приходящиеся на этот период в соответствии с графиком работы.

начислены больничные Дт-365 Кт-661
удержан с них под. налог Дт-661 Кт-641
удержан един взнос Дт-661 Кт-651
поступили деньги от ФСС Дт- 328 Кт-365
оплачено под нал,внес Дт-641,651 Кт-328
переч з/п на банкомат Дт-664 Кт-328
зачислена з/п Дт-661 кт-664

ПРАВЛІННЯ ФОНДУ СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ З ТИМЧАСОВОЇ ВТРАТИ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ

Роз’яснення
Щодо порядку розрахунку середньоденної заробітної плати при визначенні розміру допомоги по тимчасовій непрацездатності у випадках, якщо у розрахунковому періоді перед настанням страхового випадку застрахована особа не мала заробітку (грошового забезпечення) або якщо страховий випадок настав у перший день роботи

Пунктом 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 № 1266 (далі - Порядок), визначено, якщо у розрахунковому періоді перед настанням страхового випадку застрахована особа не мала заробітку з поважних причин, що зазначені у пункті 4 цього Порядку, або якщо страховий випадок настав у перший день роботи, середня заробітна плата для розрахунку страхових виплат та оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця визначається виходячи з місячної тарифної ставки (посадового окладу), встановленої працівникові на момент настання страхового випадку.

У свою чергу, згідно із абзацом восьмим пункту 14 Порядку, у разі коли середня заробітна плата обчислюється відповідно до пункту 10 Порядку, середньоденна заробітна плата за один календарний день визначається шляхом ділення тарифної ставки або її частини на середньомісячну кількість календарних днів (30, 44), а за один робочий день (годину) - на середньомісячну кількість робочих днів (годин), установлену на підприємстві (у структурному підрозділі або за індивідуальним графіком роботи).

Отже, для розрахунку середньоденної заробітної плати при визначенні розміру допомоги по тимчасовій непрацездатності у випадках, визначених пунктом 10 Порядку, необхідно місячну тарифну ставку (посадовий оклад) розділити на середньомісячну кількість робочих днів (годин), установлену на підприємстві. У цьому випадку середньомісячну кількість робочих днів (годин) визначають шляхом ділення балансу робочого часу підприємства за календарний рік, в якому настав страховий випадок, на дванадцять місяців.

Частиною 1 статтi 7 Закону України «Прозагальнообов’язкове державне соцiальне страхування у зв’язку з тимчасовою
втратою працездатностi та витратами, зумовленими похованням» вiд 18 сiчня 2001
р. № 2240-III (далi — Закон № 2240), який набрав чинностi 28 лютого 2001 року
визначено, що страховий стаж — це перiод (сума перiодiв), протягом якого особа
пiдлягає загальнообов’язковому державному соцiальному страхуванню у зв’язку з
тимчасовою втратою працездатностi та витратами, зумовленими похованням, i
сплачує або за неї сплачуються страховi внески до Фонду соцiального страхування
з тимчасової втрати працездатностi (далi — Фонд) в порядку, встановленому
законодавством.

Тому для осiб, якi розпочали свою трудовудiяльнiсть пiсля 28 лютого 2001 року, перiоди служби в органах внутрiшнiх
справ, вiйськових формуваннях, органах Служби безпеки України не зараховуються
до страхового стажу, оскiльки за цi перiоди працiвники (або за них) не
сплачували страховi внески до Фонду.

Слiд зазначити, що до страхового стажу зараховуєтьсязагальний трудовий стаж особи до введення в дiю Закону № 2240 в порядку та на
умовах, передбачених законодавством, яке дiяло ранiше (частина 2 ст. 7 Закону №
2240). Вiдповiдно до пункту 4 Правил обчислення загального трудового стажу для
призначення працiвникам допомоги по тимчасовiй непрацездатностi, затверджених
постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 19 жовтня 1998 року № 1658, яка дiяла
до набрання чинностi Закону № 2240, до загального трудового стажу
зараховувались: служба у Збройних силах України, Нацiональнiй гвардiї,
Прикордонних вiйськах, СБУ, внутрiшнiх вiйськах МВС, вiйськах цивiльної оборони
та iнших вiйськових формуваннях, утворених вiдповiдно до законiв України, а
також в органах внутрiшнiх справ.

Таким чином, перiоди служби в органахвнутрiшнiх справ, вiйськових формуваннях, органах Служби безпеки України, якi
мали мiсце до 28 лютого 2001 року, не пiдлягають виключенню iз страхового стажу
для оплати листкiв непрацездатностi. Аналогiчнi перiоди, що мали мiсце пiсля 28
лютого 2001 року, не зараховуються до страхового стажу.