ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

ЄДИНА БАЗА ПОДАТКОВИХ ЗНАНЬ

Питання:

За якою ознакою відображається у податковому розрахунку за ф. N 1ДФ заробітна плата померлого працівника, яка виплачується спадкоємцю? [Діє до 01.01.2011]

Відповідь:

Перехід прав та обов'язків від особи, яка вважається померлою, до інших осіб ст. 1216 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) розглядається як "спадкування".

Об'єктом спадщини виступають права та обов'язки спадкодавця. А спадкоємцями є особи, вказані у заповіті, якщо його було складено, або особи, визначені ст. 1261-1265 ЦКУ залежно від їх черговості.

Особливості спадкування деяких видів прав та обов'язків визначено у главі 84 ЦКУ. Так, відповідно до ст. 1227 ЦКУ суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини. Норми, що передбачають виплату заробітної плати померлого працівника членам його сім'ї, викладені й у розпорядженні Ради Міністрів Української РСР від 22.11.84 р. N 620-р "Щодо видачі заробітної плати, не одержаної до дня смерті робітника чи службовця" та в постанові Ради Міністрів СРСР від 19.11.84 р. N 1153 "Про порядок видачі заробітної плати, яка не була отримана до дня смерті робітника чи службовця".

Згідно із пп. 3.6 п. 3 Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом ДПА України від 29.09.2003 р. N 451, у графі 5 "Ознака доходу" зазначається ознака доходу відповідно з довідником ознак доходів, наведеним у додатку до цього Порядку.

Враховуючи вищевикладене, нарахування доходу у вигляді заробітної плати померлому працівнику, який фактично виплачено його дружині, в податковому розрахунку за ф. N 1ДФ податковий агент-працедавець зазначає за ідентифікаційним номером такого померлого працівника з ознакою доходу "01".

 

Інформаційно-довідковий департамент державної податкової служби

Відповіді на питання щодо оподаткування
можна отримати за багатоканальним телефоном
0-800-501-007 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів)
у робочі дні з 8 до 20 години
та електронною поштою idd@sta.gov.ua (цілодобово)

Виплата заробітної плати померлого працівника

Однин із працівників підприємства, що працював за сумісництвом, помер. Заробітна плата нарахована за фактично відпрацьований час. На момент смерті працівник перебував у шлюбі та мав повнолітніх дітей від попереднього шлюбу. 
Кому і на підставі яких документів необхідно виплатити заробітну плату?

 

Перехід прав та обов'язків від особи, яка вважається померлою, до інших осіб ст. 1216 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) розглядається як «спадкування». Об'єктом спадщини виступають права та обов'язки спадкодавця. А спадкоємцями є особи, вказані у заповіті, якщо його було складено, або особи, визначені ст. 1261–1265 ЦКУ залежно від їх черговості. 

Особливості спадкування деяких видів прав та обов'язків визначено у главі 84 ЦКУ. Так, відповідно до ст. 1227 ЦКУ суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності – входять до складу спадщини. Норми, що передбачають виплату заробітної плати померлого працівника членам його сім'ї, викладені й у розпорядженні Ради Міністрів Української РСР від 22.11.84 р. № 620-р «Щодо видачі заробітної плати, не одержаної до дня смерті робітника чи службовця» та в постанові Ради Міністрів СРСР від 19.11.84 р. № 1153 «Про порядок видачі заробітної плати, яка не була отримана до дня смерті робітника чи службовця». Оскільки право на отримання заробітної плати померлого працівника мають лише члени його сім'ї, спробуємо розібратися, хто ж має такий статус стосовно спадкодавця.

Перелік осіб, які є членами сім'ї, передбачено лише Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889-IV. Зокрема, згідно з пп. 1.20.4 даного Закону членами сім'ї вважаються дружина або чоловік, діти як фізичної особи, так і дружини або чоловіка (у тому числі усиновлені), батьки, баба або дід як фізичної особи, так і дружини або чоловіка, брати чи сестри як фізичної особи, так і дружини або чоловіка, онуки як фізичної особи, так і дружини або чоловіка, інші утриманці такої фізичної особи або її опікуни, визнані такими згідно із законом. Однак, наведене визначення використовується лише для цілей згаданого Закону. Тому в аналізованому випадку застосувати його норми при визначенні членів сім'ї померлого працівника не вдасться. При цьому інших нормативних актів, де було б визначено перелік осіб, які можуть визнаватися членами сім'ї, в сучасній нормативній базі не існує.

Звернемося з цією метою до Сімейного кодексу України (далі – СКУ), п. 2 ст. 3 якого визначено умови, за яких особи можуть утворювати сім'ю. Так, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.

Таким чином, для віднесення особи до члена сім'ї спадкодавця, вона повинна одночасно:

– проживати спільно із спадкодавцем;

– бути пов'язаною із спадкодавцем спільним побутом;

– мати взаємні права та обов'язки із спадкодавцем.

У випадку, що розглядається, враховуючи повноліття дітей померлого працівника, членами сім'ї вони бути не можуть. Адже з моменту досягнення повноліття вони мають повну цивільну дієздатність (ст. 34 ЦКУ), тобто здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання. Таким чином, син чи дочка спадкодавця, що досягли повноліття (вісімнадцяти років), мають самостійні права та обов'язки, не пов'язані (невзаємні) з правами та обов'язками батька-спадкодавця.

На відміну від повнолітніх дітей, дружина покійного спадкодавця мала взаємні права та обов'язки із спадкодавцем. Наприклад: спільний обов'язок турбуватися про сім'ю, спільне право сумісної власності. Зокрема, об'єктом права сумісної власності є й заробітна плата (п. 2 ст. 61 СКУ). Тобто критерій наявності взаємних, спільних прав та обов'язків для дружини покійного чоловіка виконується.

Що стосується спільного проживання, то подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік, у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Тобто за наявності поважних причин дружина покійного чоловіка, навіть за умови окремого проживання із спадкодавцем, є членом його сім'ї.

Отже, саме дружина має повноцінне право на отримання заробітної плати покійного чоловіка. Адже в такому випадку вона відповідає всім необхідним критеріям для визнання її відповідно до ст. 3 СКУ особою, яка утворювала сім'ю з покійним спадкодавцем, а тому є членом такої сім'ї, на відміну від повнолітніх дітей.

Підтвердженням цього є й абз. 5 ст. 4 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» від 01.06.2000 р. № 1768-III, відповідно до якого до складу сім'ї включаються:

– чоловік, дружина;

– рідні, усиновлені та підопічні діти цих осіб, у тому числі діти:

1) які навчаються за денною формою навчання у вищих навчальних закладах I–IV рівнів акредитації та професійно-технічних навчальних закладах до досягнення двадцяти трьох років і не мають власних сімей;

2) неодружені повнолітні діти, які визнані інвалідами з дитинства I та II групи або інвалідами I групи і проживають разом з батьками;

– непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом з ними і перебувають на їх утриманні у зв'язку з відсутністю власних доходів;

– особа, яка проживає разом з одиноким інвалідом I групи і здійснює догляд за ним.

Як бачимо, згідно з даною нормою до складу сім'ї слід відносити як дружину, так і дітей. Однак, відповідно до ст. 6 СКУ дитиною є особа, яка не досягла повноліття. А з огляду на те, що в даному випадку діти спадкодавця досягли повноліття, то й розглядати їх як осіб, що входять до складу сім'ї, не можна. Хоча є й деякі винятки, за яких діти спадкодавця включатимуться до складу сім'ї, навіть за умови досягнення ними повноліття. І стосуються такі винятки повнолітніх дітей, згаданих вище у пунктах 1 і 2. У такому разі, тобто за наявності у повнолітніх дітей статусу члена сім'ї спадкодавця (за умов наведених вище), право на отримання заробітної плати матиме як дружина, так і діти покійного.

Підставою для виплати заробітної плати члену сім'ї покійного чоловіка, можуть слугувати такі документи:

Для дружини:

– свідоцтво про одруження або паспорт з відміткою про реєстрацію шлюбу;

– довідка, що підтверджує факт смерті працівника, видана органами реєстрації актів громадського стану.

Для повнолітніх дітей, які неодружені та навчаються у вищих і професійно-технічних навчальних закладах до досягнення 23-річного віку та інвалідів з дитинства I–II групи та інвалідів I групи, які проживають з батьками:

– свідоцтво про народження;

– довідка про навчання у вищому або професійно-технічному навчальному закладі;

– паспорт (для перевірки можливого перебування у шлюбі);

– документ, що підтверджує статус інваліда з дитинства I–II групи;

– документ, що підтверджує статус інваліда I групи;

А от документ, що підтверджував би спільне проживання з покійним (ст. 3 СКУ), члени його сім'ї надати не зможуть. Пов'язано це з призупиненням дії наказу МВС від 26.05.2004 р. № 571 «Про організацію реєстрації і зняття з реєстрації місця проживання та перебування фізичних осіб в Україні», яким саме й визначено порядок реєстрації місця проживання фізичних осіб в Україні.

 

Віктор Григоровський 
АГ «ПРОСТІР»
Юрій Бойко 
 

 

© ІАЦ «ЛІГА»
Дата підготовки 01.02.2007

____________

До відома

Примітки до статті...

 
В продовження консультації слід зазначити, що суми заробітної плати, нарахованої після смерті працівника, підлягають обкладенню страховими внесками на соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві (лист ФСС від НВВПЗ від 14.12.2006 р. № 84-06-06), на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (лист Держцентру зайнятості від 20.12.2006 р. № ДЦ-09-6752/0/6-06), на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності (лист ФСС з ТВП від 29.12.2006 р. № 02-24-2758), на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (лист ПФУ від 02.01.2007 р. № 5/03-30).