Добавлено (20.04.2011, 11:07)
---------------------------------------------
Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.03.98 р. № 59
(у редакції наказу Міністерства фінансів України від 17.03.2011 р. № 362)
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.03.2011 р. за № 410/19148
ІНСТРУКЦІЯ ПРО СЛУЖБОВІ ВІДРЯДЖЕННЯ В МЕЖАХ УКРАЇНИ ТА ЗА КОРДОН

Добавлено (20.04.2011, 11:08)
---------------------------------------------
Інструкція — тільки для бюджетних установ
Як випливає з визначення поняття «службове відрядження», наведеного в п. 1 розд. І Інструкції № 362, тепер її дія поширюється виключно на службові відрядження працівників органів державної влади, установ та організацій, що повністю або частково фінансуються за рахунок бюджетних коштів.
Як бачимо, саме визначення поняття «службове відрядження» не змінилося за винятком того, що додано умову: відрядження вважається службовим за наявності документів, які підтверджують зв’язок службового відрядження з основною діяльністю підприємства. Нагадаємо: таку умову раніше містив абз. 3 розд. І Інструкції № 59 і її слід було дотримуватись і бюджетним установам (див. п. 1.1 Методичних рекомендацій по проведенню перевірки витрат на відрядження, затверджених наказом ГоловКРУ від 21.03.2000 р. № 24).
У п. 3 розд. І Інструкції № 362 зазначено, що службові поїздки тривалістю менше доби працівників дипломатичних установ України, які перебувають за кордоном у довгостроковому відрядженні, що пов’язані із супроводженням українських делегацій та посадових осіб, отриманням та відправленням багажів, кур’єрської та командирської пошти в аеропортах, морських та річкових портах, на вокзалах, не вважаються відрядженнями.

У відрядження — тільки після ознайомлення з кошторисом витрат
Пунктом 7 розд. І Інструкції № 362 установлено таку вимогу: установа, що направляє працівника у відрядження, зобов’язана ознайомити його з кошторисом витрат (або з довідкою-розрахунком на виданий аванс, складеною в довільній формі), а також з вимогами нормативно-правових актів у частині подання звіту про використання коштів, виданих на відрядження.
Нагадаємо: раніше п. 1.1 розд. II Інструкції № 59 передбачав, що в разі службових поїздок за кордон наказ керівника оформляється після затвердження завдання та кошторису витрат. Обов’язку складання кошторису витрат при відрядженнях у межах України визначено не було.
Тепер складання кошторису витрат при відрядженні в межах України і, головне, ознайомлення з таким кошторисом працівника, який направляється у відрядження, є обов’язковим.
Що стосується затвердження завдання на відрядження, то, як і раніше, такий обов’язок передбачено тільки для відряджень за кордон (п. 1 розд. ІІІ Інструкції № 362).

Якщо працівник у день відрядження перебував на роботі
Чи повинен працівник у день вибуття у відрядження або в день прибуття з відрядження перебувати на роботі? Колишня редакція Інструкції № 59 відповіді на це запитання не давала. Більше того, на думку Мінпраці, висловлену в листі від 05.10.2007 р. № 327/13/116-07, працівник узагалі не повинен перебувати на роботі в день від’їзду у відрядження та в день прибуття з нього, оскільки Інструкцією № 59 такий обов’язок не обумовлено.
Водночас у письмових роз’ясненнях Мінфін вказував на те, що питання виходу працівника на роботу в день вибуття у відрядження та в день прибуття з відрядження регулюється правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства (див. лист Мінфіну від 20.01.2007 р. № 31-18030-07-10/854).
Тепер аналогічна умова міститься в п. 13 розд. І Інструкції № 362. У зв’язку з цим, якщо питання виходу працівника на роботу в день вибуття у відрядження та в день прибуття з відрядження не врегульовано правилами внутрішнього трудового розпорядку установи, необхідно внести відповідні зміни до цих документів.
Крім того, питання оплати праці в ці дні має бути також урегульовано в колективному договорі.

Добавлено (20.04.2011, 11:09)
---------------------------------------------
Строки відрядження
Підкреслимо, що граничні строки перебування працівника у відрядженні не змінилися. Як і раніше, у загальному випадку тривалість відрядження в межах України не може перевищувати 30 календарних днів.
В абз. 5 п. 1 розд. ІІ Інструкції № 362 продубльовано норму п. 6 постанови № 98, згідно з якою відрядження наукових і науково-педагогічних працівників, які направляються на стажування до провідних вищих навчальних закладів та наукових установ України, не повинна перевищувати шести місяців, а для аспірантів і докторантів — двох місяців.

Скасовано посвідчення про відрядження
Нагадаємо, що раніше п. 1.3 розд. І Інструкції № 59 установлював, що фактичний час перебування працівника у відрядженні визначається за відмітками в посвідченні про відрядження про вибуття працівника з місця постійної роботи та прибуття на місце постійної роботи. Якщо відсутні відмітки в посвідченні про відрядження, добові не виплачувалися (п. 1.5 розд. І Інструкції № 59).
Зверніть увагу: Інструкція № 362 не містить аналогічної умови про те, що час перебування працівника у відрядженні визначається за відмітками в посвідченні про відрядження.
Інакше кажучи, починаючи з 9 квітня 2011 року (дата набуття чинності Інструкцією № 362) при направленні працівника у відрядження оформляти посвідчення про відрядження не потрібно.
На наш погляд, це є позитивним моментом, оскільки не завжди у працівника була можливість проставити відповідні відмітки в посвідченні про відрядження. Крім того, Інструкція № 59 вимагала, щоб відмітки про прибуття та вибуття завірялися печаткою (круглої або трикутної форми), що містить ідентифікаційний код установи. При завіренні відміток штампом, що не містить ідентифікаційного коду, добові працівнику не могли відшкодовуватися.

Добавлено (20.04.2011, 11:09)
---------------------------------------------
Як тепер визначати кількість днів у відрядженні для виплати добових?
Згідно з п. 4 розд. ІІ Інструкції № 362 за кожний день (уключаючи день вибуття та день прибуття) перебування працівника у відрядженні в межах України, ураховуючи вихідні, святкові та неробочі дні й час перебування в дорозі (разом з вимушеними зупинками), виплачуються добові в межах сум, затверджених постановою № 98.
Визначення кількості днів відрядження для виплати добових проводиться з урахуванням дня вибуття у відрядження та дня прибуття до місця постійної роботи, що зараховуються як два дні.
Сума добових визначається згідно з наказом про відрядження та відповідним первинним документом. За відсутності наказу добові витрати не виплачуються.
Таким чином, тепер підставою для виплати добових є:
1) наказ керівника про направлення у відрядження. Зауважимо, що в ньому має бути чітко зазначено дату вибуття у відрядження та прибуття до місця постійної роботи;
2) первинні документи (наприклад, проїзні квитки).
Вважаємо, що дати на транспортних квитках та дати вибуття працівника у відрядження та повернення з нього згідно з наказом керівника про направлення у відрядження повинні збігатися.
При цьому, як і раніше, днем вибуття у відрядження вважається день відправлення поїзда, літака, автобуса чи іншого транспортного засобу з місця постійної роботи відрядженого працівника, а днем прибуття з відрядження — день прибуття транспортного засобу до місця постійної роботи відрядженого працівника. При відправленні транспортного засобу до 24:00 включно днем вибуття у відрядження вважається поточна доба, а з 0:00 і пізніше — наступна доба (п. 8 розд. І Інструкції № 362).
Так, якщо працівник виїхав у відрядження о 23:55 (час відправлення поїзда), то за цей день йому має бути виплачено добові.
Приклад. Згідно з транспортними квитками працівник:
— вибув у відрядження в понеділок 28 березня о 23:55;
— прибув з відрядження в середу 6 квітня о 5:50. Датою прибуття згідно з транспортним квитком у цьому випадку буде середа 6 квітня.
Відповідно до наказу керівника працівника направлено у відрядження з 28 березня по 6 квітня. Тривалість відрядження визначається за наказом керівника та транспортними квитками і становить 10 днів (з 28.03.2010 р. по 06.04.2010 р. включно).

Добавлено (20.04.2011, 11:09)
---------------------------------------------
Відшкодування витрат у відрядженні
Що стосується складу витрат на відрядження, то він істотно не змінився. У цій частині до Інструкції № 362 внесено зміни для приведення її у відповідність до постанови № 98, а саме:
1) за рахунок добових відшкодовуються витрати на харчування, вартість якого включено до рахунків на оплату вартості проживання не лише в готелях, а й мотелях та інших житлових приміщеннях (абз. 4 п. 5 розд. ІІ Інструкції № 362);
2) передбачена можливість відшкодування витрат на проїзд на орендованому транспорті. Раніше Інструкція № 59 не містила прямої норми про відшкодування витрат на проїзд на орендованому транспорті. Водночас Мінфін у листі від 15.12.2006 р. № 31-26030-12/19868 роз’яснював, що в разі використання у відрядженні автомобіля, з власником якого укладено договір оренди, тобто службового автомобіля, витрати на паливно-мастильні матеріали відшкодовуються відповідно до діючих норм за кілометр пробігу та затвердженого маршруту, що має бути визначено в наказі (розпорядженні) керівника установи. Відшкодовуються також інші витрати, пов’язані з технічним обслуговуванням, стоянкою та паркуванням службового автомобіля. Відшкодовуються збори за проїзд ґрунтовими, шосейними дорогами та водними переправами.
Спочатку можливість відшкодування витрат на проїзд на орендованому транспорті прописали в п.п. 1 п. 7 постанови № 98. Тепер ця норма зазначена в абз. 4 п. 6 розд. ІІ Інструкції № 362.
Витрати на проїзд на приватному (особистому) автомобілі, як і раніше, до складу витрат на відрядження не включаються та не компенсуються;
3) відшкодування витрат на провезення багажу понад вагу, вартість перевезення якого входить до вартості квитка, здійснюється тільки з дозволу керівника установи (незалежно від перевищення). Відповідна норма була включена до п. 9 постанови № 98, а тепер перекочувала до абз. 6 п. 6 розд. ІІ Інструкції № 362. Раніше Інструкція № 59 передбачала, що для відшкодування фактичних витрат на провезення багажу до 30 кг понад вагу, вартість якого входить до вартості квитка, дозволу керівника не потрібно;
4) відшкодовуються витрати на оплату вартості страхового поліса життя або здоров’я працівника або його цивільної відповідальності (у разі використання транспортного засобу) за наявності оригіналу такого поліса з відміткою про сплату страхового платежу, якщо згідно із законами держави, до якої вирушає працівник, або держав, територією яких здійснюється транзитний рух до зазначеної держави, необхідно здійснити таке страхування. Можливість відшкодування таких витрат раніше не передбачалася Інструкцією № 59. Про можливість відшкодування таких витрат уперше було зазначено в п.п. 140.1.7 ст. 140 розд. III Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі — ПКУ), на підставі якого внесено зміни спочатку до постанови № 98, а тепер — до Інструкції № 59.
Як позитивний момент можна також відзначити врегулювання питання про те, які документи повинен подати працівник у разі придбання електронного авіаквитка (п. 12 розд. ІІ Інструкції № 362), а також у разі, коли авіаквиток (оформлений на паперовому бланку) є нероздільним і частково використаним.

Добавлено (20.04.2011, 11:10)
---------------------------------------------
Вимушена затримка у відрядженні
Нагадаємо: п. 1.10 розд. ІІ Інструкції № 59 для відряджень за кордон було передбачено, що з дозволу керівника може братися до уваги вимушена затримка у відрядженні (відсутність транспортних квитків, скасування авіарейсів, ремонт транспортного засобу чи з інших причин, що не залежать від працівника) за наявності підтвердних документів в оригіналі. У цьому випадку строк відрядження за рішенням керівника продовжувався.
Водночас було б логічно такий порядок продовження відрядження застосовувати і для відряджень в межах України, адже поважні причини можуть спричинити затримку у відрядженні та в межах України.
Але Мінфін в листах від 19.12.2005 р. № 31-18030-07-13/27437 та від 05.12.2005 р. № 31-18030-07-13/26216 указував, що законодавством не передбачено можливості затримки у відрядженні в межах України понад установлені керівником строки, крім випадку тимчасової непрацездатності, та можливості відшкодування витрат у цьому випадку не визнавав.
Тепер у п. 10 розд. ІІ Інструкції № 362 чітко прописано, що з дозволу керівника може братися до уваги вимушена затримка у відрядженні з незалежних від працівника причин за наявності підтвердних документів у оригіналі.
Рішення про продовження строку відрядження керівник приймає після прибуття працівника до місця постійної роботи на підставі його доповідної записки, що необхідно оформити відповідним наказом (розпорядженням) керівника.
При цьому п. 10 розд. ІІ Інструкції № 362 не встановлено, що в разі продовження відрядження його тривалість не може перевищувати граничні строки відрядження, установлені п. 1 розд. ІІ Інструкції № 362. Проте вважаємо, що за аналогією з відрядженнями за кордон, при продовженні строку відрядження все ж слід їх дотримуватися.
Крім того, як і раніше, у разі тимчасової непрацездатності працівника йому на загальних підставах компенсуються витрати на наймання приміщення, виплачуються добові, а також допомога по тимчасовій непрацездатності (п. 9 розд. ІІ Інструкції № 362).

Добавлено (20.04.2011, 11:10)
---------------------------------------------
У відрядження з платіжною карткою
Серед інших змін відзначимо пряму вказівку в п. 11 розд. IІ Інструкції № 362 на можливість перерахування заробітної плати працівнику, який відряджається, у безготівковій формі на відповідний рахунок із застосуванням платіжних карток.
Нагадаємо, що кошти, зараховані на особистий картрахунок працівника, вважаються виданими йому під звіт.

Строки надання звіту про використання коштів
У цій частині вимоги Інструкції № 59 приведені у відповідність до п.п. 170.9.2 ст. 170 розд. IV ПКУ, який змінив строки подання Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт (далі — Звіт). Нагадаємо: основне нововведення полягає в тому, що тепер Звіт слід подати до закінчення п’ятого банківського дня, наступного за днем прибуття до місця постійної роботи (раніше було встановлено строк у три банківські дні).
Якщо ж під час відрядження було отримано готівкові кошти з використанням платіжної картки, то до закінчення третього банківського дня слід подати звіт і повернути невикористаний залишок готівкових коштів.
Нагадаємо: первісно нові строки було встановлено наказом ДПАУ від 23.12.2010 р. № 996, яким затверджено нову форму Звіту та порядок його заповнення (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2011, № 5, с. 26).
Крім того, абз. 6 п. 10 розд. ІІ Інструкції № 362 передбачає: якщо працівник отримав аванс на відрядження та не виїхав, він повинен протягом трьох банківських днів із дня прийняття рішення про скасування поїздки повернути до каси установи отримані кошти. Така умова раніше була встановлена п. 1.14 розд. ІІ Інструкції № 59 тільки щодо відряджень за кордон.
Якщо для остаточного розрахунку за відрядження необхідно виплатити додаткові кошти, виплата зазначених коштів повинна здійснюватися до закінчення третього банківського дня після затвердження керівником звіту про використання коштів, наданих на відрядження (абз. 7 п. 10 розд. ІІ Інструкції № 362).

Добавлено (20.04.2011, 11:11)
---------------------------------------------
ПОРЯДОК ВІДРЯДЖЕНЬ ЗА КОРДОН
Наказ на відрядження
Згідно з абз. 1 п. 1 розд. ІІІ Інструкції № 362 при складанні наказу на відрядження за кордон тепер слід указувати в тому числі і завдання та очікувані результати відрядження.

Строки відрядження
Підкреслимо, що граничні строки перебування працівника у відрядженні за кордон не змінилися. Як і раніше, у загальному випадку тривалість відрядження не може перевищувати 60 календарних днів.
Водночас п. 1 розд. ІІІ Інструкції № 362 уточнює, що строк відрядження:
— працівників, які направляються за кордон за зовнішньоекономічними договорами (контрактами) для проведення гастрольних та інших культурно-мистецьких заходів, не повинен перевищувати один рік;
— військовослужбовців, направлених на навчання в системі перепідготовки, удосконалення, підвищення кваліфікації кадрів, на навчальні і підсумково-випускні збори слухачів заочних факультетів вищих військових навчальних закладів, не повинен перевищувати 90 днів, а за умови відшкодування фінансових витрат стороною, що приймає, — 18 місяців;
— працівників органів державної податкової служби та органів внутрішніх справ, направлених на навчання, не повинен перевищувати 90 днів;
— строк відрядження наукових і науково-педагогічних працівників, які направляються на стажування до провідних вищих навчальних закладів та наукових установ за кордоном, не повинен перевищувати шести місяців, а аспірантів і докторантів — двох місяців.

Добавлено (20.04.2011, 11:11)
---------------------------------------------
Ці зміни пов’язані з приведенням Інструкції № 59 у відповідність до постанови № 98.
Якщо працівник захворів у відрядженні
Як і раніше, п. 4 розд. ІІІ Інструкції № 362 передбачає, що з дозволу керівника може братися до уваги вимушена затримка у відрядженні (у разі захворювання, відсутності транспортних квитків, скасування авіарейсів, ремонту транспортного засобу чи з інших причин, не залежних від працівника) за наявності підтвердних документів в оригіналі. При цьому загальний строк відрядження не може перевищувати 60 календарних днів.
Крім того, уточнюється: якщо під час відрядження працівник захворів, то після його повернення документ про тимчасову непрацездатність підлягає обміну в лікувальних закладах за місцем проживання або роботи на листок непрацездатності встановленого в Україні зразка. Обмін здійснюється на підставі перекладених державною мовою та нотаріально завірених документів, які підтверджують тимчасову втрату працездатності під час перебування за кордоном.
Зауважимо, що можливість обміну документа про тимчасову непрацездатність на листок непрацездатності встановленого в Україні зразка була передбачена і раніше п. 1.12 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом МОЗ від 13.11.2001 р. № 455. У цьому пункті уточнюється, що обмін здійснюється згідно з рішенням лікарсько-консультаційної комісії у випадку:
а) гострих захворювань та травм;
б) загострення хронічних захворювань;
в) вагітності та пологів;
г) оперативних втручань при невідкладних станах;
ґ) лікування згідно з рішенням комісії МОЗ України з питань направлення на лікування за кордон.

Добавлено (20.04.2011, 11:12)
---------------------------------------------
Відшкодування витрат у відрядженні
Що стосується складу витрат на відрядження, то він істотно не змінився. Укажемо на зміни:
1) за рахунок добових відшкодовуються витрати на харчування, вартість якого включена до рахунків на оплату вартості проживання не лише в готелях, а й мотелях та інших житлових приміщеннях (п.п. «б» п. 7 розд. ІІІ Інструкції № 362);
2) передбачена можливість відшкодування витрат на проїзд на орендованому транспорті (п.п. «а» п. 7 розд. ІІІ Інструкції № 362);
3) відшкодування витрат на провезення багажу понад вагу, вартість перевезення якої входить до вартості квитка, здійснюється тільки з дозволу керівника установи (п. 9 розд. ІІІ Інструкції № 362);
4) відшкодовуються витрати на оплату вартості страхового поліса життя або здоров’я працівника або його цивільної відповідальності (у разі використання транспортного засобу) за наявності оригіналу такого поліса з відміткою про сплату страхового платежу, якщо згідно із законами держави, до якої вирушає працівник, або держав, територією яких здійснюється транзитний рух до зазначеної держави, необхідно здійснити таке страхування (п.п. «е» п. 7 розд. ІІІ Інструкції № 362);
5) не дозволяється відшкодовувати витрати на оплату видовищних заходів (п. 9 розд. ІІІ Інструкції № 362);
6) понад установлені суми компенсації витрат у зв’язку з відрядженням відшкодовуються також витрати на оплату податку на додану вартість за придбані проїзні документи (п. 10 розд. ІІІ Інструкції № 362).
Крім того, так само, як і для відряджень у межах України, урегульовано питання про те, які документи повинен надати працівник у разі придбання електронного авіаквитка, а також у разі коли авіаквиток, оформлений на паперовому бланку, є нероздільним та частково використаним (п. 11 розд. ІІІ Інструкції № 362).

Добавлено (20.04.2011, 11:12)
---------------------------------------------
Фактичний час перебування у відрядженні
Як уже зазначалося, Інструкція № 362 не містить умови про те, що час перебування працівника у відрядженні визначається за відмітками в посвідченні про відрядження. Це стосується також і відряджень за кордон.
При цьому відповідно до п. 16.1 розд. ІІІ Інструкції № 362 фактичний час перебування у відрядженні визначається:
а) у разі відрядження з України до держав, в’їзд громадян України на територію яких здійснюється за наявності візи (дозволу на в’їзд) — згідно з наказом про відрядження та відмітками про перетинання державного кордону України в паспортному документі (закордонному паспорті або документі, що його замінює), які проставляються уповноваженою службовою особою Державної прикордонної служби України, що здійснює прикордонний контроль, за особистим зверненням відрядженої особи щодо проставлення такої відмітки;
б) у разі відрядження з України до держав, в’їзд громадян України на територію яких не потребує наявності візи (дозволу на в’їзд), — згідно з наказом про відрядження та відповідними первинними документами;
в) у разі відсутності наказу та відміток відповідно до п.п. «а» п. 16.1 розд. ІІІ Інструкції № 362 добові витрати відрядженому працівнику не відшкодовуються.
При відрядженні працівника строком на один день добові витрати відшкодовуються як за повну добу.
Тут варто відзначити два нововведення:
— по-перше, у п.п. «а» п. 16.1 розд. ІІІ Інструкції № 362 уточнено, що відмітка про перетинання кордону проставляється на підставі особистого звернення відрядженої особи. Зауважимо, що ця вимога не є новою. Вона записана також у п. 19 постанови КМУ «Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України» від 27.01.95 р. № 57. Тепер цю вимогу продубльовано в Інструкції № 362;
— по-друге, раніше п. 1.5 розд. ІІ Інструкції № 59 установлював правила визначення фактичного часу перебування у відрядженні залежно від того, чи встановлено з державою, куди вирушає працівник, повний прикордонний або спрощений прикордонний контроль.

Добавлено (20.04.2011, 11:12)
---------------------------------------------
При цьому проблема полягала в тому, що на законодавчому рівні перелік країн, з якими встановлено спрощений прикордонний контроль, визначено не було. Мало того, як вказував Мінфін у листі від 02.08.2010 р. № 31-26030-12/23-4211/4151, сам термін «спрощений прикордонний контроль» не застосовується в оперативно-службовій діяльності Держприкордонслужби.
Тепер, як бачимо, фактичний час перебування у відрядженні визначається залежно від того, потребує в’їзд на територію держави наявності візи (дозволу на в’їзд) чи ні.
Як і раніше, Інструкція № 362 не вимагає обов’язкового проставляння в паспортному документі (закордонному паспорті чи документі, що його замінює) відмітки про перетинання кордону службовою особою прикордонної служби країни, куди в’їжджає працівник.

Добавлено (20.04.2011, 11:13)
---------------------------------------------
Строки подання звіту про використання коштів
Так само, як і для відряджень у межах Україні, після повернення із відрядження за кордон Звіт слід подати до закінчення п’ятого банківського дня, наступного за днем прибуття до місця постійної роботи (раніше встановлювався строк у три банківські дні). Якщо ж під час відрядження були отримані готівкові кошти з використанням платіжної картки, то до закінчення третього банківського дня слід подати звіт та повернути невикористаний залишок готівкових коштів.

ФОРМА ЖУРНАЛУ РЕЄСТРАЦІЇ ВІДРЯДЖЕНЬ
У зв’язку з тим, що тепер для направлення у відрядження не потрібно оформлення посвідчення про відрядження, з форми журналу реєстрації відряджень (наведена в додатку до Інструкції № 362) вилучено графу, що передбачає внесення даних про проставляння відміток у посвідченні про відрядження.
На сьогодні це все, на що ми хотіли звернути увагу. Якщо у вас з’являться додаткові запитання, пов’язані із застосуванням норм Інструкції № 392, — надсилайте їх до редакції і ми обов’язково відповімо на кожне.

невыдача аванса рассматривается как нарушение законодательства о труде. В частности, в соответствии с требованием ст.41 КоАП невыдача аванса на командировку может привести к наложению штрафа на должностных лиц предприятия независимо от форм собственности и граждан — субъектов предпринимательства от 15 до 50 не облагаемых налогом минимумов доходов граждан (от 255 грн. до 850 грн.). В случае если требование о выдаче аванса было зафиксировано в коллективном договоре, и предприятие это требование не выполнило, то согласно ст.412 КоАП сумма штрафа несколько возрастет и будет составлять от 850 до 1700 грн. (от 50 ннмдг до 100 ннмдг).

Підсумок Інструкції про службові відрядження в межах України!

Для відправлення працівників у службове відрядження необхідно:
1. Ознайомити особу, яка вибуває у відрядження з кошторисом витрат;
2. Запис особи, яка вибуває у відрядження, у журналі реєстрації відрядження;
3. Забезпечити коштами для здійснення поточних витрат під час службового відрядження (авансом);
Для оформлення службових відряджень необхідно:
1. Документи, які підтверджують зв»язок службового відрядження з основною діяльністю підприємства;
2. Наказ про направлення працівника у відрядження
3. Звіт про використання коштів, наданих на відрядження
Все вірно?

Добавлено (12.05.2011, 15:15)
---------------------------------------------
мне кажется в наказе указывается к-во дней командировки и тогда согласно наказа делается авансовый расчет с которым должны ознакомить комадировочного.В самом наказе сумма не указывается, ведь нет же конкретно указать сумму.

Добавлено (12.05.2011, 16:25)
---------------------------------------------
masya , а я уже и успокоилась, может и так : "визначается згідно з наказом "( а это сроки команд.), не значит " зазначається в наказі" (указываеться сума) ... вообщем надо ещё думать ....
У меня были мысли что не указывать суму в приказе ,только с указанием "...пункту призначення, найменування підприємства, куди відряджений працівник, строку й мети відрядження.." т.к "... виплачуються добові в межах сум, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 N 98 " ,т.е есть норма в сутки, а дальше дело за авансовым отчётом...
Думаем....

Добавлено (13.05.2011, 10:00)
---------------------------------------------
З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про внесення змін до статті 121 Кодексу законів про працю України
Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
1. Внести до статті 121 Кодексу законів про працю України ( 322-08 ) (Відомості Верховної Ради УРСР, 1971 р., додаток до N 50, ст. 375) такі зміни:
у частині третій слова "і середній заробіток" виключити;
доповнити частиною четвертою такого змісту:
"Працівникам, які направлені у службове відрядження, оплата праці за виконану роботу здійснюється відповідно до умов, визначених трудовим або колективним договором, і розмір такої оплати праці не може бути нижчим середнього заробітку".
2. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Президент України В.ЯНУКОВИЧ
м. Київ, 19 квітня 2011 року N 3231-VI

Про затвердження Типових форм квитків на проїзд
пасажирів і перевезення багажу автомобільним
транспортом та Тарифних зон перевезення пасажирів
автомобільним транспортом на приміських маршрутах

{ Рішення про державну реєстрацію Наказу скасовано
на підставі Висновку Міністерства юстиції
N 9/67 ( v9_67323-06 ) від 12.04.2006 }

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від
18 лютого 1997 р. N 176 ( 176-97-п ) "Про затвердження Правил
надання послуг пасажирського автомобільного транспорту" та з метою
вдосконалення квиткової системи Н А К А З У Ю:

1. Затвердити Типові форми квитків на проїзд пасажирів
автомобільним транспортом на маршрутах:
- міжміських - тип I, тип II, тип III, тип IV (додаток 1) -
для проїзду в автобусах з м'якими сидіннями; для проїзду в
автобусах загального типу з вищезазначених форм квитків
вилучаються слова "Сидіння м'які"; розмір квитків - 80 х 200 мм;
колір квитків: тип I - блакитний, тип II - рожевий, тип III -
жовтий, тип IV - салатовий;
- приміських - тип ПА-1, тип ПА-2, тип КТ-1, тип КТ-2, тип
КТ-3 (додаток 2); розмір квитків: типи ПА-1, ПА-2 - 25 х 55 мм,
типи КТ-1, КТ-2, КТ-3 - 160 х 80 мм;
- міських - тип МА-1, тип МА-2, тип МА-3 (додаток 3); розмір
квитків: тип МА-1 - 30 х 50 мм, тип МА-2 - 25 х 30 мм, тип МА-3 -
85 х 50 мм;
- приміських та міських - тип КТ-4 (додаток 4); розмір
квитка - 120 х 80 мм.

Тобто звертати увагу потрібно і на колір квитка!Удачі

Добавлено (23.05.2011, 20:34)
---------------------------------------------
Можливо накази скасовані,але КРУ у нас на колір квитків звертали увагу

Добавлено (23.05.2011, 20:48)
---------------------------------------------
Діюча інструкція!!!!!!!!!!!!!
Про затвердження Типових форм квитків на проїзд пасажирів і перевезення багажу на маршрутах загального користування
Наказ Міністерства транспорту та зв'язку України
від 25 травня 2006 року N 503
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
21 вересня 2006 р. за N 1065/12939
Відповідно до Закону України "Про автомобільний транспорт" та з метою вдосконалення нормативно-правової бази галузі транспорту і приведення її у відповідність до чинного законодавства України НАКАЗУЮ:
1. Затвердити:
1.1. Типові форми квитків на проїзд пасажирів на маршрутах загального користування:
1.1.1 міжміських - тип I, тип II, тип III, тип IV - для проїзду в автобусах загального типу; розмір квитків - 80 х 200 мм; колір квитків: тип I - блакитний, тип II - рожевий, тип III - жовтий, тип IV - салатовий (додаток 1);

Добавлено (24.05.2011, 08:37)
---------------------------------------------
«….170.9. Налогообложение суммы излишне израсходованных средств, полученных налогоплательщиком на командировку или под отчет, не возвращенной в установленный срок.
170.9.1. Налоговым агентом налогоплательщика во время налогообложения суммы, выданной налогоплательщику под отчет и не возвращенной им в течение установленного подпунктом 170.9.2 настоящего пункта срока, является лицо, выдавшее такую сумму, а именно:
а) на командировку — в сумме, превышающей сумму расходов налогоплательщика на такую командировку, рассчитанной согласно разделу ІІІ настоящего Кодекса;
б) под отчет для выполнения отдельных гражданско-правовых действий от имени и за счет выдавшего их лица — в сумме, превышающей сумму фактических расходов налогоплательщика на выполнение таких действий.
Для целей настоящего пункта в сумму превышения не включаются и не облагаются налогом документально подтвержденные расходы, осуществленные за счет наличных или безналичных средств, предоставленных налогоплательщику под отчет работодателем на организацию и проведение приемов, презентаций, праздников, развлечений и отдыха, приобретение и распространение подарков, в границах предельного размера таких расходов, предусмотренного в разделе ІІІ настоящего Кодекса, осуществленных таким налогоплательщиком и/или другими лицами с рекламными целями.
Сумма налога, начисленная на сумму такого превышения, удерживается лицом, выдавшим такие средства, за счет любого налогооблагаемого дохода (после его налогообложения) налогоплательщика за соответствующий месяц, а в случае недостаточности суммы дохода — за счет налогооблагаемых доходов следующих отчетных месяцев до полной уплаты суммы такого налога.

Добавлено (24.05.2011, 08:37)
---------------------------------------------
В случае если налогоплательщик прекращает трудовые или гражданско-правовые отношения с лицом, выдавшим такие средства, сумма налога удерживается за счет последней выплаты налогооблагаемого дохода во время проведения окончательного расчета, а в случае недостаточности суммы такого дохода непогашенная часть налога включается в налоговое обязательство налогоплательщика по результатам отчетного (налогового) года.
Если полное удержание такой суммы налога невозможно в результате смерти налогоплательщика или признания его судом безвестно отсутствующим либо объявления его судом умершим, такая сумма удерживается во время начисления дохода за последний для такого налогоплательщика налоговый период, а в непогашенной части признается безнадежной к уплате.
170.9.2. Отчет об использовании средств, выданных на командировку или под отчет, подается по форме, установленной центральным органом государственной налоговой службы, до окончания пятого банковского дня, следующего за днем, в котором налогоплательщик:
а) завершает такую командировку;
б) завершает выполнение отдельного гражданско-правового действия по доверенности и за счет лица, выдавшего средства под отчет.
При наличии излишка израсходованных средств их сумма возвращается налогоплательщиком в кассу или зачисляется на банковский счет выдавшего их лица до или во время представления указанного отчета.
170.9.3. Действие настоящего пункта распространяется также на расходы, связанные с командировкой или выполнением некоторых гражданско-правовых действий, оплаченные с использованием корпоративных платежных карточек, дорожных, банковских или именных чеков, других платежных документов, с учетом следующих особенностей:
а) в случае если во время служебных командировок командированное лицо — налогоплательщик получило наличность с применением платежных карточек, оно подает отчет об использовании выданных на командировку средств и возвращает сумму излишне израсходованных средств до окончания третьего банковского дня после завершения командировки;
б) в случае если во время служебных командировок командированное лицо — налогоплательщик применило платежные карточки для проведения расчетов в безналичной форме, а срок представления налогоплательщиком отчета об использовании выданных на командировку средств не превышает 10 банковских дней, при наличии уважительных причин работодатель (самозанятое лицо) может его продлить до 20 банковских дней (до выяснения вопроса в случае выявления расхождений между соответствующими отчетными документами)….»
Вместе с тем ГНАУ указывает на то, что вопросы правомерности использования собственных наличных средств работниками предприятия для решения производственных (хозяйственных) вопросов относятся к имущественным отношениям между субъектом хозяйствования и работником и регулируются Гражданским кодексом Украины.
Письмо Минфина от 18.04.11 г. № 31-07230-16-29/10161.

Добавлено (24.05.2011, 17:59)
---------------------------------------------
забыла добавить и билетов нету, ездил своим транспортом

Добавлено (27.05.2011, 11:15)
---------------------------------------------
ІНФОРМАЦІЯ :
ПРОДОВЖЕННЯ СТРОКУ ВІДРЯДЖЕННЯ: РОЗ’ЯСНЮЄ МІНФІН

Мінфін у листі від 14.03.2011 р. № 31-18030-07-10/6681 розглянув питання щодо продовження строку відрядження та повідомив таке.

Відповідно до Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Мінфіну від 13.03.98 р. № 59, направлення працівника підприємства (установи, організації) у відрядження здійснюється керівником цього підприємства або його заступником та оформляється наказом (розпорядженням) із зазначенням строку перебування такого працівника у відрядженні.

При цьому з дозволу керівника може братися до уваги вимушена затримка у відрядженні з не залежних від працівника причин за наявності підтвердних документів в оригіналі.

Рішення про продовження строку відрядження керівник приймає після прибуття відрядженого працівника до місця постійної роботи на підставі його доповідної записки. Таке рішення необхідно оформити відповідним наказом (розпорядженням) керівника підприємства.

Видача працівнику додаткової суми коштів на те саме відрядження може здійснюватися відповідно до рішення керівника підприємства на підставі доповідної записки відрядженого працівника (факсограми).

Добавлено (30.05.2011, 09:48)
---------------------------------------------
Наши Законы - песня..........

Добавлено (01.06.2011, 13:06)
---------------------------------------------
masya, да,полностью согласна с Вами, это если на нашей машине (есть бензин ),
а если с коллегами из другой организации ,на их авто ?
Вот завтра буквально начальник едет с коллегами в область,и не получит командировочные (как ему это понравиться ),
т.к. в конце мая казна не приняла документы на оплату аванса , на основании приказа, - ДЕБИТОРЫ НАМ НЕ НУЖНЫ,
а июнь начался и что : уже на успеваем проплатить аванс это первое,а второе и не имеем права по факту оплатить т.к нет подтверждающих документов ......