НОВА ЕПОХА РЕЄСТРАЦІЇ ЗОБОВ'ЯЗАНЬ РОЗПОРЯДНИКІВ
ТА ОДЕРЖУВАЧІВ БЮДЖЕТНИХ КОШТІВ (Коментар до наказу Мінфіну України Про затвердження Змін до Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України" від 27.03.13 р. № 431)
Зміни до Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Мінфіну України від 02.03.12 р. № 309 (далі — Порядок 309) пов'язані із запровадженням електронного документообігу в органах Державної казначейської служби України (далі — органи Казначейства), назрівали давно. Останнім поштовхом для них став Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про здійснення державних закупівель" щодо впровадження процедури електронного реверсивного аукціону від 07.06.12 р. № 4917-VI (далі — Закон № 4917). Наказ Мінфіну від 27.03.13 р. №431, яким внесено зміни до Порядку № 309 в частині врегулювання порядку реєстрації бюджетних зобов'язань та бюджетних фінансових зобов'язань розпорядників та одержувачів бюджетних коштів в органах Казначейства в електронному вигляді, набрав чинності 07.05.13 р.
Що ж отримали розпорядники з набранням чинності новою главою 3 "Організація роботи органів Казначейства та розпорядників бюджетних коштів щодо реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань в електронній формі" Порядку № 309? Давайте розглянемо окремі нюанси.
Перш за все Порядок № 309 доповнено новими термінами, а також уточнено вже існуючі, що допоможе розпорядникам бюджетних коштів зорієнтуватися в новій системі роботи.
Також до Порядку № 309 додано новий пункт (1.2), за яким органи Казначейства під час реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань розпорядників й одержувачів коштів державного та місцевих бюджетів можуть застосовувати систему дистанційного обслуговування "Клієнт казначейства — Казначейство" (далі — система Казначейства) з використанням засобів криптографічного захисту інформації та електронного цифрового підпису (далі — ЕЦП).
Клієнтів підключатимуть до системи Казначейства на договірній основі. Аби отримати доступ до системи, клієнту необхідні:
- доступ до мережі Інтернет;
- комп'ютер та системне програмне забезпечення стандартної конфігурації;
- ключ ЕЦП, який відповідно до рекомендацій Нацбанку України слід розмістити на активному носії ключової інформації.
Для реєстрації бюджетних зобов'язань та бюджетних фінансових зобов'язань в електронній формі розпорядники та одержувачі бюджетних коштів мають імпортувати до системи Казначейства електронні документи за переліком та в строки, передбачені п.п. 2.2, 2.4 гл. 2 та/або п. 4.1 гл. 4 Порядку № 309.
Успішне завантаження електронних документів розпорядником бюджетних коштів (одержувачем бюджетних коштів) до системи Казначейства підтвердить квитанція про одержання. Її автоматично направлятимуть на електронну адресу розпорядника (одержувача) бюджетних коштів. Якщо ж квитанція не надійшла протягом 15 хв., електронні документи вважатимуть неодержаними. У такому випадку розпоряднику бюджетних коштів (одержувачу бюджетних коштів) слід повторити спробу.
================================================================== На замітку!
Якщо через технічні причини розпорядник бюджетних коштів (одержувач бюджетних коштів) не може імпортувати електронні документи до системи Казначейства, для реєстрації бюджетних зобов'язань та бюджетних фінансових зобов'язань він повинен подати їх до органу Казначейства в паперовому вигляді.
==================================================================
Органи Казначейства реєструють бюджетні зобов'язання та бюджетні фінансові зобов’язання після перевірки Реєстру та/або Реєстру фінансових зобов'язань і підтвердних документів, отриманих в електронному вигляді, на відповідність вимогам законодавства. Про успішну реєстрацію таких зобов'язань розпорядника бюджетних коштів (одержувача бюджетних коштів) повідомить надіслана на його електронну адресу квитанція про реєстрацію, на яку накладено ЕЦП відповідального працівника Казначейства. Якщо ж електронні документи сформовано з порушенням вимог законодавства. розпорядник бюджетних коштів (одержувач бюджетних коштів) отримає від органу Казначейства квитанцію про нереєстрацію. на яку накладається ЕЦП. У ній буде вказано причини відмови в реєстрації зобов'язань або фінансових зобов'язань.
Органи Казначейства реєструватимуть бюджетні зобов'язання та бюджетні фінансові зобов'язання розпорядників та одержувачів бюджетних коштів як в електронному, так і в паперовому вигляді. Право вибору форми реєстрації (електронна чи паперова) належить розпоряднику бюджетних коштів (одержувачу бюджетних коштів), який повинен ураховувати вимоги та обмеження, установлені законодавством. Наприклад, заборонено застосовувати ЕЦП у правочинах на суму, що перевищує 1 млн грн. та складати електронні документи, які не можуть бути оригіналами у випадках, передбачених законодавством (п. 4 Порядку застосування електронного цифрового підпису органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями державної форми власності, затвердженого постановою КМУ від 28.10.04 р.№ 1452).
начальник відділу методології бухгалтерського обліку та звітності
про виконання бюджетів Управління методології з обслуговування бюджетів,
бухгалтерського обліку та звітності Державної казначейської служби України
Стаття із газети «Все про бухгалтерський облік» від 29.05.2013 №49
|