ПОЛОЖЕННЯ
ПРО ПРЕМІЮВАННЯ ПРАЦІВНИКІВ
___________________________________________________

Загальні положення

Преміювання слугує моральним стимулом для поліпшення роботи членівтрудового колективу, є мірою матеріального заохочення і суспільним визнанням
заслуг конкретного працівника.

Положення про преміювання державних службовців______________________(далі –
Положення) розроблено відповідно до Закону України «Про державну службу», Кодексу
законів про працю України, постанови Кабінету Міністрів України від 09 березня
2006 року № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників
апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів»,
постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2003 р. №212 «Про затвердження
Порядку видачі грошової винагороди державним службовцям за сумлінну безперервну
працю в органах державної влади, зразкове виконання трудових обов’язків»,
наказу ______________

Положення визначає умови й порядок преміюваннядержавних службовців з метою стимулювання сумлінного та якісного виконання ними
своїх посадових обов’язків, ініціативного й творчого підходу до вирішення
поставлених завдань, забезпечення належного рівня трудової та виконавської
дисципліни.
1.4. Преміювання державних службовців ___________________________(далі – Управління) проводитьсяза підсумками роботи за місяць за фактично відпрацьований час і виплачується не
пізніше терміну виплати заробітної плати за другу половину місяця, що настає за
звітним, на підставі окремого наказу начальника Управління.
1.5. Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оплату праці»місячні премії є частиною додаткової заробітної плати.
1.6. За виконання особливоважливих завдань, з нагоди державних і професійних свят, ювілейних дат
працівника може бути виплачена премія в межах затвердженого фонду оплати праці.
Преміювання з нагоди ювілейних та на честь святкових дат здійснюється в кожному
конкретному випадку за наказом начальника Управління.
1.7.За виконання особливо важливої роботи та окремих доручень керівництва може бути
виплачена одноразова грошова премія за поданням без посереднього керівника.
1.8.За сумлінну безперервну працю в органах державної влади, зразкове виконання
трудових обов’язків державним службовцям може виплачуватися грошова винагорода
у розмірі від однієї до п’яти середньомісячних зарплат в залежності від стажу
державної служби.
1.9.Преміювання державних службовців за результатами їх роботи є правом, а не
обов’язком керівника.

2.Порядок визначення фонду преміювання

Преміюванняздійснюється в межах коштів, передбачених на преміювання в кошторисі
Управління, та економії фонду оплати праціщо утворилася з початку поточного року.

Фондпреміювання утворюється у розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та
економії фонду оплати праці.

Видаткина преміювання передбачаються в кошторисі Управління. 3.Показники преміювання та розмір премії 3.1.Для визначення розміру щомісячної премії враховуються такі показники:– ефективність, ініціативність та інноваційний підхіду роботі та виконанні завдань, визначених Положенням про Управління,
положеннями структурних підрозділів, стратегічним та робочими планами;– своєчасне та якісне виконання доручень керівництваУправління (начальника Управління, заступників начальника Управління,
керівників структурних підрозділів);– кількість повернутих на доопрацювання документів начальникомУправління, заступниками начальника Управління, керівниками структурних
підрозділів;
– порушеннятрудової дисципліни, в тому числі запізнення на роботу більш як на 5 хвилин;
– кількість,якість та складність підготовлених документів (при розгляді звернень,
опрацюванні нормативно-правових актів, листуванні з організаціями, складанні
звітності);
– порушення терміну виконання доручень, встановленого начальникомУправління, заступниками начальника Управління, керівниками структурних
підрозділів;
– виконання роботи тимчасово відсутніх працівників(внаслідок тимчасової непрацездатності, перебування у відпустці та ін.);
– ефективність використання коштів згідно з помісячнимпланом асигнувань за бюджетними програмами, розпорядником яких визначено
Управління.
3.2.Розмір премії залежить від виконання показників, зазначених в пункті 3.1.
Положення, планах роботи Управління, структурних підрозділів та особистого
внеску в загальні результати роботи без обмеження індивідуальних премій
максимальними розмірами і визначається начальником Управління.
3.3.Привизначенні умов преміювання керівників структурних підрозділів  Управління визначальним фактором є загальні
результати роботи відповідного підрозділу
3.4. Розмір премії нараховується у відсотках до посадового окладу зафактично відпрацьований час без обмеженняіндивідуальних премій максимальними розмірами для кожного працівника в межахзатвердженого фонду оплати праці.
3.5.Начальник Управління може прийняти одноосібнерішення або за поданням заступників начальника Управління, рішення щодо розміру
премії працівникам Управління.
3.6. Премії не виплачують працівникам за час відпусток(основної, додаткової та інших, що передбачені законодавством), тимчасової
непрацездатності,а також в інших випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати
провадяться виходячи із середньої заробітної плати.
3.7. Працівникам, які звільнилися з роботи в місяці,за який проводиться преміювання, премія не виплачується, за винятком
працівників, які вийшли на пенсію, звільнилися за станом здоров’я або згідно з
пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України. В окремих випадках працівникам,які звільняються до закінчення поточного місяця, може бути встановлено розмір
премії згідно з рішенням начальника Управління.
3.8. Працівникам може бути зменшено розмір преміїчастково або повністю за невчасне (неналежне) виконання показників,
передбачених пунктом 2.1 Положення.
3.9. Підставамидля зменшення розміру премії працівникам можуть бути:
– порушення трудової дисципліни(запізнення на роботу, порушення регламенту роботи Управління, правил
внутрішнього трудового розпорядку);
– порушення виконавської дисципліни (порушеннястроків розгляду звернень громадян, виконання доручень керівництва, порушення
регламентованих норм опрацювання документів);
– неналежне виконання своїхфункціональних обов’язків;
– недотримання загальних правил поведінкидержавного службовця;
– показники якості роботи (низькийрівень якості опрацьованих документів, повернення їх на доопрацювання, неякісне
виконання доручень керівництва). Повне або часткове позбавлення премії
здійснюється за розрахунковий період, в якому були допущені порушення.
3.10. Працівникам зменшується премія у розмірі 10відсотків від розміру премії за місяць, визначеного по Управлінню, у разі
порушення з їх вини терміну виконання доручень начальника Управління та при
порушенні внутрішнього трудового розпорядку.
3.11. Працівникам, до якихзастосовано заходи дисциплінарного стягнення, які визначено наказом про
притягнення до дисциплінарної відповідальності, премія за підсумками роботи за
місяць, в якому дисциплінарне стягнення застосовано, не виплачується.
3.12Разові премії, як заходи заохочення, передбачені нормативно-правовими актами,
не застосовуються до працівника протягом дії дисциплінарного стягнення (стаття
151 КЗпП).
3.13. Збільшеннярозміру премії можливе за виконання особливо важливої роботи, досягненнявисоких результатів, збільшеного обсягу роботи, виконання роботи у позаурочний
час у зв’язку з невідкладними обставинами.

4.Порядок нарахування та виплати премій

4.1. Головний спеціаліст-бухгалтер Управління щомісяцядо 20 числа, доводить до відома начальника Управління базовий відсоток
преміювання за місяць для внесення пропозицій щодо преміювання працівників
Управління.
4.2. Головний спеціаліст з питань кадрової роботи тадержавної служби до 20 числа звітного місяця подає начальнику Управління
інформацію про несвоєчасне виконання підрозділами контрольних доручень,
несвоєчасну підготовку відповідей на звернення громадян та про порушення
працівниками Управління внутрішнього трудового розпорядку.
4.3. Рішення про преміювання приймає начальникУправління до 25 числа поточного місяця.
4.4. У пропозиціях щодо зменшення або збільшеннявідсотка преміювання працівників (в межах базового відсотку преміювання) мають
бути зазначені конкретні причини, що призвели до зміни запропонованого відсотка
преміювання, за погодженням з заступниками начальника Управління.
Відпустката тимчасова втрата працездатності не може бути підставою для зменшення
відсотка премії.
4.5. Проект наказу про преміювання працівниківУправління з урахуванням наданих пропозицій, попередньо завізований заступниками,
готує Головний спеціаліст з питань кадрової роботи та державної служби і подає
на розгляд начальнику Управління.
4.6. Премія виплачується не пізніше терміну виплатизаробітної плати за місяць, наступний за місяцем, в якому нарахована премія.
Преміювання працівників за підсумками роботи за рікздійснюється відповідно до їх особистого внеску в загальні результати роботи.
4.7. Преміювання начальникаУправління, заступників начальника Управління здійснюється у порядку та
розмірі, передбачених даним положенням, у межах затверджених видатків на оплату
праці, за погодженням з начальником Головного управління ________________.

Сьогодні проаналізуємо черговий лист Мінсоцполітики, присвячений нюансам індексації зарплати. У ньому — три актуальні запитання, про кожне з яких ми поговоримо детально.
Якою є відповідальність за непроведення індексації? Індексація зарплати — це не лише головний біль для бухгалтера, а й додаткові витрати роботодавця. Тому запитання, подібні до цього, чуємо не вперше. І перш ніж говорити про відповідальність, варто з’ясувати: є індексація обов’язковою чи ні? Розповімо, які правила діють на сьогодні для всіх суб’єктів господарювання (підкреслимо, що на бюджетників у цьому питанні очікують зміни, але про це — дещо пізніше).
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!Зарплата підлягаєобов’язковій індексаціїу зв’язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією). При цьому вона обов’язкова як для бюджетних установ, так і для інших роботодавців, оскільки є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці працівників. Це випливає з норм ст. 95 КЗпП¹ і ст. 33 Закону про оплату праці²
Також, як підкреслило Мінсоцполітики в листі, що коментується, індексація доходів є державною соціальною гарантією, яка надається для соціальної підтримки населення в умовах зростання цін (ст. 18 Закону № 2017³).
Тому, хоч-не-хоч, а індексувати зарплату потрібно! Такої ж позиції дотримуються і суди. Так, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у своєму листі від 07.05.2013 р. № 708/0/4-13 зазначив таке. Індексація є складовою частиною зарплати і в разі порушення законодавства про оплату праці в частині її виплати працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому індексації зарплати без обмеження будь-яким строком (ч. 2 ст. 233 КЗпП).
Отже, працівник може стягнути невиплачену йому індексацію в судовому порядку. Але, крім того, за непроведення індексації встановлено відповідальність на законодавчому рівні. Про неї Мінсоцполітики розповіло в листі, що коментується.
Невиплата індексації (чи виплата її не в пов­ному розмірі) розглядається як порушення трудового законодавства, за яке можуть притягнути до адміністративної відповідальності на підставі ст. 41 КпАП⁴. Причому йдеться як про посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, так і про фізосіб-підприємців.
Рішення про накладення штрафу виносить суд на підставі протоколу про адміністративне порушення, складеного за результатами перевірки Держпраці. Розмір адмінштрафу — від 510,00 до 1700,00 грн (а при повторному протягом року порушенні штраф буде вже відчутнішим: від 1700,00 до 5100,00 грн).
Якщо йдеться про бюджетні установи, то за необґрунтовану недоплату зарплати працівникам (виплату її не в повному розмірі) можуть «покарати» представники Держфінінспекції за ст. 164 2 КпАП. При цьому суму індексації доведеться доплатити.
Тепер зупинимося на особливостях виплати індексації бюджетниками. У 2015 році вони, найімовірніше, індексуватимуть зарплату, озираючись на фінансові можливості бюд­жету відповідного рівня. Для цього Кабміну наказано розробити особливий порядок (п. 14 розд. ІІІ Закону № 76⁵, ч. 9 Прикінцевих положень Закону про Держбюджет-2015⁶). Проте, до появи такого документа потрібно проводити індексацію на загальних підставах.
Підприємство відкрито в жовтні 2013 року: місяць базовий? У Порядку № 1078⁷ немає жодного слова про те, що місяць відкриття підприємства є базовим для обчислення індексу споживчих цін (далі — ІСЦ) наростаючим підсумком з метою індексації зарплати його працівників.
Вирішуючи питання про індексацію зар­плати працівників такого підприємства, керуються абз. 3 п. 10 1 Порядку № 1078, що встановлює механізм індексації новоприйнятих працівників. У ньому зазначено: ІСЦ для індексації зарплати «новачків» розраховують з місяця прийняття їх на роботу. Право на індексацію зарплати новоприйнятого працівника настане, коли такий індекс перевищить поріг індексації (101 %).
Таким чином, якщо працівника прийнято на роботу в місяці відкриття підприємства, тобто в жовтні 2013 року, то розпочати розрахунок ІСЦ потрібно було з індексу, що припадає на жовтень 2013 року. Це підтверджує і Мінсоцполітики в листі, що коментується.
Щоб не обтяжувати себе складними розрахунками, рекомендуємо користуватися нашими щомісячними таблицями індексації (див., наприклад, «Зарплата та кадрова справа», № 2/2015, с. 47). Але зверніть увагу: в такій таблиці при визначенні індексу для проведення індексації зарплати «новачків» слід орієнтуватися на місяць, що передує місяцю прийняття на роботу. В нашому випадку це вересень 2013 року (навіть попри те, що підприємство в цьому місяці ще не працювало).
Уперше право на індексацію зарплати працівників (за умови, що вона не підвищувалася) настало в лютому 2014 року на 1,1 %. Індекси для проведення індексації в подальших місяцях Мінсоцполітики навело в листі, що коментується, аж до липня 2014 року.
Потім, за умовами запитання (тобто в липні 2014 року), у працівників підвищилася зарплата на 10,00 грн. Отже, починає працювати абз. 3 п. 5 Порядку № 1078, який визначає порядок індексації зарплати в місяці підвищення доходу. Так, якщо дохід збільшується на сумуменше суми можливої індексації, то визначають фіксовану суму індексації (різниця між можливою сумою індексації і сумою підвищення зарплати). Приклад такого розрахунку наведено в додатку 4 до Порядку № 1078.
У нашому випадку сума можливої індексації в липні 2014 року склала 142,51 грн (1218,00 грн × 11,7 %). Отже, фіксована сума індексації дорівнює 132,51 грн (142,51 грн – 10,00 грн).
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!Фіксовану суму індексації виплачують до наступного збільшення зарплати, якеперевищитьцю фіксовану величину. Підвищення зарплати в розмірі меншому, ніж фіксована сума індексації, на її розмірне впливає(див. додаток 4 до Порядку № 1078).
Липень 2014 року став базовим місяцем. З наступного місяця розраховують новий ІСЦ наростаючим підсумком для подальшої індексації.
Докладніше про нюанси проведення індексації в місяці підвищення доходу можна дізнатися з консультації «Підвищення доходу та індексація: шпаргалка» (див. «Зарплата та кадрова справа», №1/2015, с. 47).
Робота на 0,5 ставки: як індексувати зарплату Останнє запитання стосується порядку виплати індексації працівникам з непов­ним робочим часом, якщо така робота для них є основною.
Віднедавна (тобто з 13.02.2014 р.) в цьому питанні немає білих плям. Так, згідно з абз. 7 п. 4 Порядку № 1078, якщо особа працює неповний робочий час, суму індексації визначають з розрахунку повного робочого часу, а виплачують пропорційно відпрацьованому часу.
Тому суму індексації визначають з розрахунку прожиткового мінімуму на місяць, а виплачують пропорційно відпрацьованому часу. Приклад такого розрахунку Мінсоцполітики навело в листі, що коментується, та й ми неод­норазово про це писали (див., наприклад, «Зарплата та кадрова справа», № 9/2014, с. 10).
документ, що коментується
МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
Про індексацію заробітної плати
Лист від 3 жовтня 2014 року № 219/10/136-14
Департамент стратегічного планування та аналізу Міні­стерства соціальної політики України розглянув запит щодо індексації заробітної плати і в межах своєї компетенції повідомляє.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін на споживчі товари та послуги визначено Законом України від 03.07.1991 р. № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (із змінами) (далі — Закон № 1282).
Відповідно до цього Закону, індексація грошових доходів — це механізм підвищення доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» індексація визначена державною соціальною гарантією, яка надається населенню з метою підтримання купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та нарахування сум індексації грошових доходів населення визначено Порядком проведення індексації грошових доходів населення, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1078 (із змінами) (далі — Порядок № 1078).
Зазначений Порядок поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.
Враховуючи викладене та наведені у <…> листі дані, надаємо відповіді на запитання.
Щодо правових наслідків у разі непроведення індексації заробітної плати
Статтею 15 Закону України № 1282 передбачено, що за порушення законодавства про індексацію грошових доходів населення винні особи притягуються до відповідальності відповідно до закону.
Кодексом України про адміністративні правопорушення за порушення встановлених термінів виплати заробітної плати передбачено накладання штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян — суб’єктів підприємницької діяльності від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Щодо проведення індексації працівникам, якщо підприємство відкрилося в жовтні 2013 року
Відповідно до пункту 101 Порядку № 1078 визначено, що обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації заробітної плати новоприйнятих працівників здійснюється з місяця прийняття їх на роботу.
Отже, якщо підприємство відкрилося в жовтні 2013 року, то індекс споживчих цін для проведення індексації має розраховуватися з жовтня 2013 року. Право на індексацію відбулося у лютому 2014 року на індекс 1,1 %, у березні — квітні 2014 року — 1,1 %. у травні 2014 року — 4,1 %, у червні 2014 року — 7,6 %, у липні 2014 року — 11,7 %.
У випадку коли у липні 2014 року у працівників відбулося підвищення заробітної плати з 1240 грн до 1250 грн, тобто на 10 грн, липень 2014 року стає базовим.
У базовому місяці сума індексації визначається з урахуванням суми підвищення заробітної плати. Тобто від суми індексації віднімається сума підвищення заробітної плати.
Визначена таким чином сума індексації фіксується і виплачується до наступного підвищення, при якому сума підвищення заробітної плати перевищить визначену фіксовану величину.
Якщо наступне підвищення заробітної плати не перевищує визначену фіксовану величину, то здійснюється підвищення заробітної плати та додається фіксована величина індексації.
Щодо проведення індексації працівнику, який працює на 0,5 ставки
Відповідно до пункту 4 Порядку № 1078, у разі коли особа працює неповний робочий час, сума індексації визначається із розрахунку повного робочого часу, а виплачується пропор­ційно відпрацьованому часу.
Отже, якщо працівник працює на 0,5 ставки, сума індексації виплачується за фактично відпрацьований час. Наприк­лад, індекс споживчих цін для проведення індексації у серпні 2014 року становить 10,4 % (якщо вважати базовим місяцем грудень 2013 року), прожитковий мінімум для працездатних осіб — 1218 гривень.
Спочатку визначається сума індексації за повний робочий час, яка становить 126,67 грн (1218 × 10,4 : 100).
Сума індексації працівника, який працює на 0,5 ставки, становить 63,34 грн (126,67 × 0,5 = 63,34).
Заступник директора Департаменту стратегічного планування та аналізу — начальник відділу Н. ПІДЛУЖНА
¹Кодекс законів про працю України від 10.12.1971 р.

²Закон України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР.

³Закон України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 р. № 2017-III.

⁴Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 р. № 8073-X.

⁵Закон України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 р. № 76-VIII.

⁶Закон України «Про державний бюджет України на 2015 рік» від 28.12.2014 р. № 80-VIII. 
⁷Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою КМУ від 17.07.2003 р. № 1078.