ДЕРЖАВНА КАЗНАЧЕЙСЬКА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 08.10.2013 р. N 17-08/152-24404

(Витяг)

<...> Вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними (частина 5 статті 112 Цивільного кодексу України).

Згідно з пунктом 1.2 Інструкції з обліку коштів, розрахунків та інших активів бюджетних установ, затвердженої наказом Державного казначейства України від 26.12.2003 р. N 242, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23.01.2004 р. за N 106/8705, безнадійна дебіторська заборгованість - поточна дебіторська заборгованість, щодо якої є впевненість про неповернення її боржником або за якою строк позовної давності минув.

Підпунктом 1.5.15 пункту 1.5 Інструкції з інвентаризації матеріальних цінностей, розрахунків та інших статей балансу бюджетних установ, затвердженої наказом Головного управління Державного казначейства України від 30.10.98 р. N 90, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.11.98 р. за 728/3168 (далі - Інструкція N 90), визначено, що установи зобов'язані проводити інвентаризацію розрахунків із дебіторами та кредиторами - не менше двох разів на рік, розрахунків у порядку планових платежів із депонентами - не менше одного разу на місяць.

Інвентаризаційна комісія шляхом документальної перевірки повинна також установити, чи вжито заходів для стягнення дебіторської заборгованості у встановленому порядку (п. 11.3 Інструкції N 90).

Для відображення результатів інвентаризації розрахунків за дебіторською та кредиторською заборгованістю, що знаходиться на обліку установи на момент звітного періоду (інвентаризації), призначений Акт інвентаризації розрахунків з дебіторами і кредиторами.

В Акті зазначаються найменування проінветаризованих субрахунків і суми виявленої неузгодженої дебіторської і кредиторської заборгованості, безнадійних боргів та кредиторської і дебіторської заборгованості, щодо якої термін позовної давності минув (п. 11.4 Інструкції N 90).

За сумами дебіторської заборгованості, щодо якої термін позовної давності минув, у довідці зазначаються особи, винні в пропущенні цих термінів.

Списання боргу внаслідок неплатоспроможності боржника не є підставою для скасування заборгованості. Заборгованість слід відображати поза балансом не менше п'яти років з часу списання для спостереження за можливістю її справляння у випадку зміни майнового стану боржника (п. 11.5 Інструкції N 90).